Великий ажіотаж викликала звістка про нагороду Венеціанського кінофестивалю української стрічки, а також рекордні касові збори фільму "Скажене весілля", тому й інтерв'ю Юрія Горбунова "Скажене весілля" (де, до речі, головну роль зіграв наш наступний герой) знову опинилося у центрі уваги. Ми раді публікувати новини про досягнення української кіноіндустрії. Сьогодні ж у нас подробиці про зйомки ситкому "Будиночок на щастя" та щирі зізнання актора Назара Задніпровського.

Нагадаємо, що чекає глядачів серіалу "Будиночок на щастя".

Актор Назар Задніпровський: чому носить вуса тільки на екрані та які акторські амбіції має (ЕКСКЛЮЗИВ)

Саме Назар Задніпровський ділиться з читачами порталу ХОЧУ цікавими подробицями зйомок серіалу, особливостями професії та власними акторськими амбіціями. Головні ролі у комедії зіграли Костянтин Войтенко, Галина Безрук, Віталіна Біблів, а роль веселого та компанійського селянина Василя виконав Назар Задніпровський.

Він любить фантазувати. Василь — трохи ледар. Я теж помітив за собою, що коли розпочинаю щось, то мені потрібно швидко це закінчити, а не затягувати. Любить намалювати собі перспективу. Взагалі у мене дві крайнощі. Бо якщо відтерміную, то потім постійно перекладаю все на пізніше й на пізніше.

Через різні ролі та різного роду грим. Щоб ви знали, акторам не можна запускати вуса чи бороду. Сергій Атрощенко, режисер-постановник ситкому, знає мене "вусатим". У комедії "Будиночок на щастя" над вусами чаклували гримери. Ми не вперше працюємо разом, тому вирішив, що Василю вони однозначно потрібні.

Продюсери домовилися там із родиною, у яких була одна більш-менш сучасна хата, а інша – старенька. Ми знімали ситком у селі Сеньківка Бориспільського району Київської області. А в сусідній поселили столичних Макса і Машу, яких грають Костянтин Войтенко та Галина Безрук. У першій, за сюжетом, жили Василь (мій персонаж) і його дружина Люба. Під час зйомок хтось із господарів будинків обов’язково залишався, найчастіше це була мама. Там насправді давно ніхто не жив, і я так розумію, що дім колись належав бабусі чи дідусеві власників. А її донька, зять і онучка кудись їхали.

І з ними справді було непросто. У нас замість курей були страуси (сміється). Та це звичайна справа, з тваринами завжди так. Коли в кадрі їх і непотрібно було, то вони обов’язково мусили підійти і тебе клюнути.

Цього разу до нас приєдналася ще й Галя Безрук. – Я обожнюю працювати що з Костею, що з Віталіною. До всього режисером ситкому став, як я вже казав, Сергій Атрощенко, з яким ми знайомі з 2009 року. Зйомки пройшли прекрасно, ми багато жартували, веселилися. Він дуже відрізняється від інших, бо є і режисером, і продюсером, і автором, і ходячою ідеєю до всього. Я вважаю його реактором гумору.

Я взагалі дуже люблю Гоголівські твори, але не політичні, а сатиричні. Моя давня мрія — зіграти поміщика Манілова з "Мертвих душ". А зараз я повненький і старенький (сміється), тому можу стати хіба що Добчинським або Бобчинським (персонажі комедії "Ревізор" – прим. Також, коли був молодшим, мріяв, щоб мене покликали в кіно зіграти Хлестакова з "Ревізора". Ще зіграв би Лебедєва в "Ідіоті" Достоєвського. ред.). Було б цікаво.

І там, і там — відповідальність, потрібно слухати режисера, привносити щось від себе. – Особисто я не відчуваю великої різниці. А в кіно — очима. Єдине, у театрі ти граєш "крупніше" і голосом.

Бо це така собі можливість залишити свій слід у вічності. Для мене театр на першому місці, але коли кличуть у кіно — теж не відмовляюся.

Це мрія мого серця. З одного боку, я дуже хочу, аби вони стали п’ятим акторським поколінням, і щоб були акторами саме театру імені Івана Франка. І найважливіше, аби мої діти були хорошими людьми! Але розум підказує, що не все в житті здійснюється.

Пригоди його героя дивіться у ситкомі "Будиночок на щастя" — з вівторка по четвер о 21:00 на Новому каналі! Ось таким відвертим та інтригуючим був з нами Назар Задніпровський.